Як приватизація змінює життя мешканців окремого мікрорайону

У березні 2020 року за право придбати  на прозорому приватизаційному аукціоні групу інвентарних об’єктів у Луцьку змагалося 5 учасників. 

У результаті  вартість цього об’єкту зросла майже у 10 разів: з майже 62 тис грн до 600 тис грн.

Переможцем став підприємець Павло Ковальчук. У його «послужному списку» – перемога у цілій низці приватизаційних аукціонів. Бере в них активну участь і як фізична особа, і як керівник та власник підприємств.

Сьогодні розмовляємо з Павлом, як з досвідченим участником прозорої приватизації, дізнаємось про його досвід та плани реконструкції придбаного об’єкту.

–         Пане Павло, як Ви дізналися про можливість приватизовувати державне майно?

–         Я  давно вже професійно займаюся нерухомістю. Тож постійно в пошуку відповідних об’єктів. Як тільки запустили сервіс Prozorro (маю на увазі розпочали використовувати його для приватизації), я спробував. Відтоді, фактично з 2016 року, дуже часто є учасником приватизаційних аукціонів.

–         У скількох аукціонах Ви брали участь і у скількох перемагали?

–         Я був учасником  дуже великої кількості аукціонів, і не тільки як фізична особа, а й як власник і директор підприємств. Якщо говорити виключно про приватизацію, то я переміг більш, ніж  у десяти.

–       Можете уточнити напрямок діяльності компаній, якими керуєте?

–         Ми купуємо об’єкти нерухомості по всій Україні. Партнерська юридична компанія допомагає із впорядкуванням документів. Потім ми їх ремонтуємо, реставруємо та готуємо для здачі в оренду.  Після того, як об’єкт починає стабільно генерувати кошти, я виставляю його на продаж як діючий бізнес. Іншими словами, вкладаємо в поліпшення занедбаних об’єктів власні кошти задля створення доданої вартості.

–         Пане Павло, підскажіть, будь ласка, що може бути настільки цікавим у обраному Вами об’єкті? 

–        Як на мене, в цьому об’єкті цікавими є кілька моментів. Найперше це те, що  об’єкт може йти під реконструкцію шляхом збільшення площі і використання його в різних, як комерційних, так і житлових цілях. Під ним є земельна ділянка 18 соток, яка, фактично, знаходиться майже в межах центральної частини Луцька. Другий момент: обладнання, яке там знаходиться, ще в досить непоганому стані. Виходячи з цього і приймалося рішення про купівлю за відповідну ціну.

–         А як саме Ви  плануєте використовувати придбаний об’єкт?

–         Ще йдуть певні процедурні моменти з приводу отримання дозволів на викуп земельної ділянки, готується інвестиційний проект і т. д. До слова, є декілька варіантів освоєння цього об’єкту. Зараз ведуться розрахунки по кожному. Я зможу детальніше розповісти про план реконструкції тільки після того, коли буде зроблено вибір і не раніше, як через рік з моменту покупки, оскільки аукціон був з умовами.

–         У такому випадку, як людина, яка вже тривалий час бере участь у процесі роздержавлення майна, можливо, можете розповісти про якийсь із приватизованих об’єктів, в який Ви вже інвестували кошти і де вже можна говорити про результат?

–         Я притримуюся такої точки зору, що об’єкти, які є у державній чи комунальній власності і тривалий час не використовуються, повинні бути передані для приватизації, бо нерухомість є активом лиш тоді, як експлуатується. В противному випадку вона тільки знецінюється, руйнуючись, і лягає тягарем на плечі балансоутримувача. У цьому випадку показовим є об’єкт у Білій Церкві, який на прозорому аукціоні наприкінці 2018 року придбала компанія ТзОВ “Віндор Бос” (я є її засновником). Об’єкт знаходиться у місті Біла Церква за адресою вул. вул. Івана Кожедуба, 175 і являє собою цегляне нежитлове приміщення з підвалом загальною площею майже 1200 квадратних метрів. Будівля знаходиться в одноповерховій частині, прибудованій до дев’яти поверхового житлового будинку. 

   Фактично, десять, а то й більше років він був нікому не потрібним, не використовувався, стояв без вікон та дверей, поступово перетворюючись у руїну. Мешканці сусідніх будинків періодично скаржилися на те, що у ньому  збираються соціально-небезпечні  елементи. 

  Придбавши об’єкт, ми  провели його масштабну реконструкцію: відремонтували дах, встановили нові вікна, двері, провели повністю ревізію всіх комунікацій, підключили електрику, воду. Зараз на завершальному етапі оздоблювальні роботи. Плануємо ввести його в експлуатацію до кінця 2020 року. 

    Загалом на реконструкцію вже витрачено вдвічі більше коштів, ніж компанія сплатила при купівлі об’єкту на аукціоні.

  Зараз достеменно відомо, що там функціонуватимуть спортзал і продуктовий магазин. Спортзал розташується у підвальному приміщенні: там вже зроблено зонування території під спортивні снаряди та тренувальні площадки.  На першому поверсі, крім магазину, ще буде поштове відділення. Окрім того, маємо багато звернень від мешканців сусідніх будинків щодо можливості облаштувати аптеку. Тому зараз ведемо перемовини з кількома аптечними мережами. Фактично, завдяки нашим інвестиціям, цей об’єкт із території потенційного ризику для мешканців мікрорайону перетвориться у локацію додаткового сервісу.

Цей приклад є важливим підтвердженням того, що залучення інвестицій через приватизацію – це спільна розбудова країни. 


Залишити відповідь