Перші ліфти почали використовувати ще в давньому Колізеї, вони виглядали дещо чудернацькими, адже їх рух забезпечували вручну. Часи змінилися і людству вдалося автоматизувати багато процесів, не винятком було і створення електричних ліфтів, які почали поширюватися в кінці 1880-х років.  

На сьогодні складно уявити життя без ліфта мешканців будинку, який налічує більше ніж п’ять поверхів. Саме створенням ліфтів займається пан Анатолій, і в цьому йому сприяв прозорий механізм приватизації, завдяки якому він знайшов базу для старту своєї справи.

В інтерв’ю інвестор поділився особливостями створення бізнесу в сфері виробництва та обслуговування ліфтів.

Розкажіть, будь ласка, про себе та свій досвід підприємницької діяльності

У 2006 році я очолив у Харкові завод по ремонту ліфтового господарства, який успішно працює до сьогодні. Тоді я був генеральним директором і проект був визнаний одним із найкращих в Україні. Побачити нашу технологію виробництва приїжджали губернатори та мери з інших міст, зокрема тодішній прем’єр-міністр України. 

Підприємницький досвід в сфері ліфтового господарства в мене є, а також є і команда професіоналів, з якими я вже працював. Всі вони досвідчені спеціалісти з вищою освітою і багато з них, здобували її за кордоном, тому наші технології прогресивні та сучасні. Разом ми працювали над тим, щоб ліфтове господарство розвивалось в Україні. Адже є проблема застарілості обладнання по всій країні, деякі ліфти працюють понад 30 років. Їх  потрібно негайно модернізувати, саме тому в нас є прагнення надалі працювати і загалом налагодити роботу в цій сфері.

Як Ви дізналися про можливість приватизації Вашого об’єкту? 

Я натрапив на оголошення про приватизацію об’єкта, який являв собою зруйноване приміщення Палацу Культури. Зрозумів, що дане приміщення чудово підійде для цеху, завдяки його значній площі та вдалому розташуванню  поруч з Київською трасою.

Тобто у вас вже була підприємницька ідея. Розкажіть про ваші плани детальніше

У нашому проєкті в першому цеху виготовлятимуться теплоізоляційні матеріали, які використовують для утеплення будинків. Також передбачено виробництво теплонасосів, за технологією місцевих розробників. 

В наших планах не тільки виробництво ліфтового обладнання, а також і обслуговуванням всієї галузі по Україні. Це включає і технічну частину: модернізація, експертиза тощо. У Харкові на приватизованому об’єкті ми плануємо створити центральну базу. Також прагнемо налагодити роботу ліфтового господарства і в інших містах нашої країни.

Для того, щоб працювала система і наші спеціалісти могли виконувати свою роботу, необхідно здійснити якісну підготовку самого об’єкту, на базі якого буде здійснюватись виробництво. Аби досягнути мети ми вже зробили багато роботи. 

Які зміни були здійснені на об’єкті після приватизації?

Ми розпочали масштабні ремонтні роботи. Наразі  замінений дах та покрівля і  проводиться капітальний ремонт приміщення. Після завершення ремонту ми плануємо залучити вузькопрофільних фахівці та технологів. 

Зокрема,  до процесу реновації були залучені наші італійські партнери, з якими в нас є домовленості щодо поставки обладнання для роботи цеху.  Разом з ними ми вже вдало розробили  нову технологію для роботи. 

Наш об’єкт вже відвідували з ревізією заступник губернатора та представник Фонду держмайна. Після візиту вони були приємно вражені, що за такий короткий термін стан активу поліпшився в рази.

Яка сума інвестицій була вкладена в цей об’єкт?

Ми не рахували суму інвестицій за весь об’єкт. Можу сказати, що одне лише обладнання коштувало приблизно півмільйона євро. Ми очікували, що наші партнери з Італії нададуть нам оснащення, а також ми запросили їх спеціалістів до нас, проте через пандемію Covid-19 процес передачі дещо затягнувся.

Скільки на Вашу думку може бути створено нових робочих місць?

Для якісної та продуктивної роботи необхідно залучити багато працівників, адже на виробництві є кілька  напрямів роботи і на кожному повинні бути свої спеціалісти. В одному  секторі може працювати 80 людей, а в іншому значно більше або менше. Загалом понад 400-450 осіб. Разом це цілий комплекс. Ми перші в Харкові плануємо запустити такого формату виробництво, в якому будуть  об’єднані механіка та електрика. Наприклад, якщо десь зламається база з електромережею, в нас це можна буде швидко полагодити. У той час як в інших містах необхідно чекати комунальну службу, а це займає багато часу.

Що б ви порадили людям, які тільки збираються брати участь в аукціонах з приватизації?

Якщо вже вирішили брати участь у онлайн-аукціоні, то справу необхідно доводити до кінця. В Україні залишилось багато зруйнованих об’єктів і це треба виправляти, давати їм нове життя і таким чином підтримувати економіку та розвивати країну. Головне пам’ятати, що перед реєстрацією важливо зважити всі за та проти, і вперед до втілення мрій!

Команда Фонду держмайна дякує пану Анатолію за розмову та бажає успіхів у реалізації всіх подальших планів. Ми запрошуємо долучатися до прозорої приватизації, адже, це унікальна можливість знайти той самий омріяний актив, який став би майданчиком для старту власної справи.

Заходьте на приватизаційний маркетплейс privatization.gov.ua, відсортовуйте об’єкти за необхідними фільтрами, обирайте актив для інвестицій та перемагайте на прозорих онлайн-аукціонах!

Як вигідно купити об’єкт малої приватизації?

Дізнайтесь про 7 простих кроків.

Щодня Фонд державного майна готує нові об’єкти для прозорої приватизації по всій території України — як в обласних центрах, так і в невеликих містах і селищах. Для кожної області підготовлено своє інвестиційне меню, у якому присутні як великі єдині майнові комплекси, пакети акцій підприємств, так і окремі невеликі об’єкти.