На місці недобудованої виробничої бази ДВП “Будремкомплект” у Києві постануть сучасний офісний чи логістичний центр.

Це ще одне свідчення того, що залучення інвестицій через приватизацію є поштовхом для розвитку економіки у посткризовий період – адже активи повинні працювати.

Про це у нашій рубриці “Історії успіху” з Віталієм Бобирем,  керівником підприємства ТзОВ «Волиньторгхліб».

Підприємство нещодавно придбало на прозорому приватизаційному аукціоні об’єкт незавершеного будівництва – виробничу базу ДВП «Будремкомплект». 

Зазначена база перебувала в управлінні Національної академії наук України. Готовність об’єкту становила 40%, але завершити його у попереднього власника не було можливості. Відтак, бази загальною площею понад 3 000 квадратних метрів були передані Фонду державного майна України для подальшої приватизації.

–         Пане Віталію, придбання об’єкту в Києві це етап розширення географії діяльності Вашого підприємства?

–        Саме так. Попри те, що наше підприємство стало відомим як виробник хлібобулочних виробів і це навіть відображено у його назві, починаючи з 2017 року основним видом нашої діяльності є будівництво. До прикладу, зараз у Луцьку, в центрі міста ми будуємо доволі таки немаленький житловий комплекс у мальовничому місці на березі річки. Паралельно розглядаємо можливості для розширення географії нашої присутності. У нас є відділ, який займається тим, що шукає об’єкти, як серед тих, які виставляються для приватизації, так і серед тих,  які були в якості заставного майна в банках і виставлені на продаж  через неспроможність їх власників виконати взяті на себе боргові зобов’язання. Наші співробітники за певними критеріями визначають, наскільки цікавим, перспективним може бути для  нас той чи інший об’єкт і тоді приймається рішення про доцільність його купівлі. Даний об’єкт ми визначили перспективним для себе, тож вирішили поборотися за право придбати його на прозорому аукціоні .

–         До слова, Фонд суттєво полегшив роботу зазначеного Вами відділу, зібравши усі пропозиції на одному сайті www.privatization.gov.ua і створили Telegram канал присвячений приватизації. 

Повертаючись до нашої розмови: це  вже не перший ваш досвід приватизації державного майна?

–         Так, дійсно, якщо мені пам’ять не зраджує, то, наш досвід приватизації державного майна бере початок у 2016 році. Ми вже купували державні об’єкти на приватизаційних аукціонах у містах Нововолинську,  Луцьку. Тому знаємо, як вони відбуваються, як це працює. Зрештою, останнім часом Фонд держмайна активно і багато об’єктів готує до приватизації, то ж ми є «частими» учасниками приватизаційних аукціонів.

–         То, напевно, вже маєте свою тактику, як перемагати?

–         Перемога – не самоціль. Завжди критично оцінюємо, скільки можемо собі дозволити викласти коштів за той чи інший об’єкт. Керуємося логікою, для чого будемо його використовувати. І, звичайно, оцінюємо терміни окупності тих інвестицій, які потрібно в нього вкласти.

–         А як було у випадку із виробничими базами ДВП “Будремкомплект”?

–         Даний об’єкт виявився нам цікавим і перспективним. Тому ми вирішили будь-що придбати його. Довелося поборотися ще з чотирма учасниками аукціону.

–         Чи можете поділитися планами з його реконструкції?

–         Є декілька варіантів його розвитку. Гадаю, впродовж місяця ми вже визначимося.

–         Можна більш детально дізнатися про ці варіанти?

–         Поки не прийняте остаточне рішення, це – комерційна таємниця. Але, якщо в загальних рисах, то  цей об’єкт, на нашу думку, в майбутньому може стати перспективним бізнес-центром із сучасними офісами, переговорними та конференц-залами (там близько 9 тис. квадратних метрів площі), з власним паркінгом, охороною. На  користь цього варіанту працює і те, що буквально в п’ятнадцяти  хвилинах неспішної пішої ходи знаходиться метро. Тим паче, ретельно проаналізувавши ринок, розуміємо, що в столиці є попит на сучасні офісні приміщення, які можна було б орендувати за розумною ціною. А другий варіант – це сучасний логістичний центр класу А.

–         Скільки робочих місць плануєте створити?

–      Знову ж таки, оскільки ще не затверджена бізнес-модель подальшого розвитку цього об’єкту, то і немає однозначної відповіді. Якщо це буде логістичний центр, який ми здаватимемо в оренду, то нам потрібно буде мінімум 15 людей для його обслуговування. Якщо ж розпочинати власну логістичну справу, то, звичайно, там може дійти і до декількох десятків працівників. Якщо ж оберемо бізнес зі здачі офісів, коворкінгових центрів, то потреби в персоналі ще зростуть. Сьогодні цей ринок доволі динамічно розвивається, і тому такі бізнес-центри в плані персоналу мають не тільки прибиральниць, сторожів та охоронців, які  забезпечують його функціонування, грубо кажучи, як будівлі. Зараз в таких центрах працює персонал, який професійно займається організацією та проведенням різного роду івентів, прес-конференцій, а ще – відділи маркетингу, які, співпрацюють з державними установами, громадськими об’єднаннями та  приватними підприємствами, забезпечують затребуваність та «завантаженість» цих площ. Не зайвими будуть в штаті і фахівці, які мають готові адаптовані програми для навчання молоді, підвищення кваліфікації, перекваліфікації персоналу тощо. Усе це зараз дуже затребувано на ринку. Зрештою, не можу сказати, що тут буде задіяна така сама велика кількість людей, як би ми будували якесь виробництво. Але у будь-якому варіанті у кінцевому випадку ми створимо додаткові робочі місця, забезпечимо створення додаткової вартості, що, в свою чергу, стимулюватиме економіку. І це факт.

–         Коли плануєте розпочати роботи з реконструкції цього об’єкту?

–         Можливо, це буде через місяць, можливо через два. Потрібно скласти кошториси, проаналізувати, скільки потрібно інвестувати при одному варіанті розвитку, при другому; проаналізувати, як швидко потім ми зможемо запустити цей об’єкт та почати його окуповувати. Скажімо, чи зможемо ми досягнути окупності на рівні 30% у перший рік чи ні? Вартість окупності інвестиції. А це все час. Та, зрештою, треба оцінити пріоритети інвестування: у нас є й інші незавершені об’єкти.

–         Пане Віталію, цікавить Ваша думка, як людини з чотирирічним досвідом участі у приватизації державного майна, чи відчули Ви зміни у процесі проведення аукціонів? 

–         Те, що ви рухаєтеся; те, що ви не стоїте на місці – це класно. Добре,  що ви намагаєтеся запровадити щось інноваційне, нове порівняно з попередніми роками, коли нічого такого не було, а була лишень така велика яма, я б сказав: провалля між бізнесом і державою. 

Тому, варто продовжувати рухатись у цьому напрямку, щоб держава дивилася на все це більше зі сторони того ж таки бізнесу. 

Довідково:

В електронному аукціоні за право придбати об’єкт незавершеного будівництва – розширення виробничої бази ДВП “Будремкомплект” змагалося 5 учасників.