Історія успіху, про яку сьогодні буде йти мова, розпочалася ще задовго до того, як у червні 2020 року Молодіжний Фонд “Наше майбутнє”, приватизував групу інвентарних об’єктів у селі Городилець, що на Волині.
Молодіжний Фонд був орендарем об’єкту більше 5 років. Проте завдяки ініціюванню процесу приватизації отримав можливість стати власником та перетворити занедбані будівлі на суспільно корисний центр для розвитку молоді.
Про досвід оренди, а в результаті і приватизації державного майна у розмові з Сергієм Дружиновичем, головою Фонду “Наше майбутнє”.
– Пане Сергію, розкажіть, будь ласка, що Вас зацікавило в обраному об’єкті ?
– Річ у тім, що група інвентарних об’єктів, про які йде мова, це – колишня військова частина, яка знаходиться в лісі. Одразу після Революції Гідності ми, представники територіальної оборони, тренувалися там перед виїздом на Схід. Тоді і виникла ідея створити на цьому місці центр національно-патріотичного виховання, де можна було б тренувати і дорослих, і дітей.
Не відкладаючи ідею на далеке майбутнє, ми одразу перейшли до її реалізації. Оскільки об’єкт знаходився у власності держави, ми почали працювати над оформленням відповідних документів для оренди, знайшли спонсорів, які б сплачували орендну плату. Далі ми почали облаштовувати територію під потреби Центру та займалися організаційними питаннями.
– Поділіться, будь ласка, детальніше своїм досвідом оренди державного майна.
– Ми фактично ініціювали процес оренди цього об’єкту. Він знаходився в занедбаному стані і взагалі не використовувався. Близько 6 місяців ми витратили на оформлення документів для оренди, оскільки у 2014 році все відбувалося ще за старим механізмом. Ми пройшли всі етапи: і оцінку майна, і конкурси, виконавши всі відповідні вимоги. Та потім ми зіштовхнулися із певними бюрократичними процедурами з боку балансоутримувача. В той час як ми очікували на всі документи, група інтересантів вже готувала цю землю на зміну цільового призначення. По факту, це були люди, які мали дотичність до не зовсім законного поділу цих земель через певні схеми. Та поки тривала плутанина з документами, ми охороняли це майно і розроблювали план діяльності Центру, бо розуміли, що рано чи пізно всі бюрократичні процедури завершаться і ми зможемо це майно орендувати, виконавши всі вимоги закону. Перемога таки була за нами!
– Розкажіть, будь ласка, детальніше про діяльність Центру національно-патріотичного виховання.
– На території закинутої військової частини наш фонд створив «Центр національно-патріотичного виховання «Волинська січ». Ми почали розвивати цей напрямок, оскільки Україна знаходиться в стані війни, тож просто не маємо права не приділяти належної уваги розвитку національно-патріотичного виховання молоді. До того ж, більшість з наших інструкторів є учасниками АТО і можуть не тільки допомогти дітям опанувати певні навички, а й бути їх наставниками.
Сюди діти приїжджають цілими класами, починаючи від першачків. У нас є і смуга перешкод, і лабіринт, і територія, призначена для навчання стрільбі з лука, і тир, в якому діти стріляють по мішенях-баночках, і лазер-таг, де відбуваються «лазерні бої». До того ж, у нас є туристична смуга. Там же ми облаштовуємо табори. До речі, нещодавно, на базі нашого центру, відбувся півфінал області гри «Джура». Цього разу було аж 200 учасників, які таборувалися в наметах. Діти поєднували вивчення історії з опануванням навичок основ виживання та кулінарії. У нашому Центрі також є можливість здобути базові навички туриста-початківця. Зрештою, наша програма дуже різноманітна. Ми намагаємося змістовно наповнити наш Центр таким чином, аби у дітей було цікаве дозвілля, замість безкінечного просиджування в гаджетах. Словом, як на мене, ідея у нас дуже хороша. Якби ще отримати підтримку держави в напрямку розвитку центру, то було б взагалі чудово! Проте до приватизації ми мали ситуацію, коли ми надавали безкоштовні послуги із організації змістовного і суспільно корисного дозвілля дітей, а нам ще необхідно було державі платити орендну плату.
– Яким був розмір цієї орендної плати для вас, як для громадської організації?
– По-різному. Коефіцієнт постійно зростав. Наскільки пригадую, у середньому ми платили 5 тисяч гривень в місяць. Проте якщо підсумувати сплачені кошти за 6 років, то сума виходить значуща. Уявіть, наскільки більше ми б могли зробити для дітей за ці кошти. В нашому випадку необхідно було постійно шукати спонсорів і для оплату оренди, і для ремонтних робіт. Чесно кажучи, для нас це як страшний сон. Багато людей допомагали нам реалізувати нашу ідею. Хоча, з іншого боку, бувало, що підприємці відмовляли нам у фінансовій підтримці, аргументуючи це тим, що це не наше, а державне майно. Їхня логіка проста: «Ми зараз вам зробимо ремонт, а потім держава візьме і забере все це у вас. Це ж оренда». Тож це було для нас одним із важливих стимулів приватизації.
– Тобто ви ініціювали процес приватизації щодо цього об’єкту?
– Так, саме завдяки нашій ініціативі об’єкт розпочали готувати до приватизації. Вже у червні 2020 року ми стали законними власниками.
– Яка сума інвестицій була вкладена в актив?
– 560 000 гривень. Все це стало можливим завдяки нашим спонсорам та землякам, які, зокрема, працюють і за кордоном. Їх головна мотивація – інвестиції в майбутнє наших дітей.
– Скільки робочих місць ви створили?
– Фонд «Наше майбутнє» – громадська організація. У нас немає штатних співробітників. Усі ми маємо основні місця роботи – я працюю в школі вчителем, зрештою, як і переважна більшість наших активістів. Ми, фактично, працюємо там як волонтери. Це – для душі. А більшість заходів намагаємося організовувати у вихідні дні.
– Поділіться, будь ласка, вашими планами щодо приватизованого об’єкту?
– В рамках реформи місцевого самоврядування, вся земля, на якій знаходяться наші споруди, відійшла до Ковельської ОТГ. На щастя, є повне порозуміння із керівництвом ОТГ, і є плани вкладати кошти із бюджету громадського розвитку в наш центр. Тож, бачимо це як хорошу можливість вивести наш центр за підтримки місцевої громади на якісно новий рівень.
Завдяки ініціації приватизації групи інвентарних об’єктів на Волині замість занедбаних будівель з’явився суспільно корисний Центр національно-патріотичного виховання, який отримав підтримку місцевої ОТГ та вже активно працює на благо нашої Держави. Ця історія ще раз підтверджує гасло Фонду державного майна України “Кожен українець – інвестор”. Ініціювати приватизацію може кожен. Ми активно проводимо моніторинг заяв на приватизацію об‘єктів від потенційних інвесторів і вже маємо результати! Інструкція про те, як ініціювати приватизацію на нашому сайті.
Як вигідно купити об’єкт малої приватизації?
Дізнайтесь про 7 простих кроків.Щодня Фонд державного майна готує нові об’єкти для прозорої приватизації по всій території України — як в обласних центрах, так і в невеликих містах і селищах. Для кожної області підготовлено своє інвестиційне меню, у якому присутні як великі єдині майнові комплекси, пакети акцій підприємств, так і окремі невеликі об’єкти.