Ганна Гаврилів — засновниця ініціативи «Спадщина.UA», експертка мережі ОГС для громад зі спадщиною GO-Heritage, володарка титулу Mrs. Summer International 2019 та мама 3 дітей.
Історія проєкту почалася у 2016 році з бажання тимчасово та незначними зусиллями долучитися до відродження якогось із об’єктів культурної спадщини України. З часом ініціатива розширювалася, виникла необхідність у роботі в фінансовій і юридичні площинах. Тоді у 2018 році було створено Благодійний Фонд “Спадщина.UA”. На створення надихалися благодійним фондом “National Trust”. Йому майже 130 років і він має в своєму ефективному управлінні понад 400 об’єктів історичної нерухомості. Від маленьких сільських будиночків до замків та палаців, які утримує, реставрує та ефективно використовує.
Місія моєї команди – дати архітектурним перлам України нове життя. Завдання – фізичне відродження пам’яток, а також розвиток культурно–туристичного потенціалу громад, у яких розташовані пам’ятки.
Покупка приміщень у Фонду держмайна на Prozorro.Продажі була спонтанною. Про можливість приватизувати дізналася з телеграм–каналу Приватизація в Україні. Коли переглядала фото лотів звернула увагу, що серед інших, дві будівлі мають дуже цікаву архітектуру та історію. Це приміщення у с. Крачанівка та нововиявлена пам’ятка архітектури «Особняк приватного адвоката Периторіна». Згодом у ході досліджень виявився, що насправді особняк — це «Палац Гершгоріна».
Після підписання договору купівлі-продажу наша команда діє за чітко відпрацьованим алгоритмом роботи: впорядкування юридичної документації (правовстановлююча, землевпорядка, пам’яткоохоронна), вирішення питання мереж (водопостачання та водовідведення, електропостачання, опалення), облагородження будівлі та території, проведення локального ремонту за потреби, проведення історичних, архітектурних, мистецтвознавчих, краєзнавчих та натурних досліджень, популяризація об’єкту, розробка концепції пристосування, виготовлення та погодження проєктно–кошторисної документації. І нарешті – ремонтні чи реставраційні роботи.
У палаці в Деражні ми працюємо ще з початку року та найближчими двома місяцями хочемо розробити концепцію щодо його подальшого пристосування. Далі шукатимемо партнера для спільного відновлення пам’ятки.
У приватних ініціативах, з командою однодумців, вкладаємо особисті кошти, залучаємо інвесторів, меценатів, партнерів. Також, волонтеримо і беремо участь в конкурсах, грантах, благодійних/соціальних проєктах. Шукаємо закордонних донорів.
За час своєї діяльності справ працювали з УКФ, Департаментом культури Львівської ОДА, Екологічним фондом ЛОР, проєктами від Асоціації “Єврорегіон Карпати – Україна” та іншими. Також, залучали закордонні гранти, наприклад: гранти в рамках проєкту Агентства розвитку приватної ініціативи «Спадщина для розвитку: підвищення громадської участі у збереженні та використанні потенціалу спадщини місцевих громад» (за співфінасування Національного фонду на підтримку демократії NED, США), інфраструктурний грант від House of Europe (Культурний центр “Гете – Інститут”, Німеччина), грант від ReHERIT (за фінансового сприяння ЄС). Також мали спільний проєкт з Чеським центром у Києві при Посольстві Республіки Чехія в Україні.
Ми вже бралися за відновлення пам’яток. 2018 року – Поморянського замку, а 2019 року – Тартаківського палацу. Обидва – величезні аварійні пам’ятки національного значення, що перебувають в державній власності та не мають користувача. Мушу зізнатися, що не завжди все вдається так, як цього хочеться, і попри неймовірні потуги нашої команди, громадськості, приватних меценатів та органів влади ці проекти хоча і вдалося зрушити з місця, проте забезпечити їм стале відновлення – ні.
Після маленької невдачі вирішили йти далі і вдосконалюватися. Тому три роки тому ми вирішили здійснити відродження культурної спадщини через приватні інвестиції, і на сьогодні радо констатую, що він виявився цілком правильний.
Культурна спадщина замість спустошення державної та місцевих скарбниць повинна наповнювати їх. Я вважаю, що пора виходити думками за межі радянського мислення, коли вся культурна спадщина належала державі, використовувалася, як музеї та соціальні заклади і дотувалася. Спадщина в ХХІ столітті повинна ефективно утримуватися та використовуватися, бути ресурсом для власника та громади.
Продовжуємо з командою «Спадщина.UA» шукати можливі об’єкти культурної спадщини. Переконана, що їхнє відновлення – заповнення прогалин у історичній пам’яті українців та інвестицій у розвиток, розбудову українських громад.
Раджу бути обережними зі своїми емоціями, розраховувати фінансові можливості та добре напередодні ознайомлюватися з правилами та умовами проведення торгів.
